18 історій, які сталися на території України під час другої світової війни і проходили в радянських відомствах під грифом "цілком таємно". 18 страшних фактів, що мають документальне підтвердження та свідчення очевидців. Абсолютно різні, але об'єднані одним: це події, які допомагають зрозуміти - якою ж війна була насправді: більш трагічною і менш романтичною, що нам говорили підручники. Спроба не тільки розповісти історії, але показати обсяг існуючої неправди. Не було "віроломного нападу німців на мирний СРСР". Фашисти напали на готову до війни країну, але з-за очевидних промахів, злочинних помилок командування, нелогічних рішень і військових прорахунків, люди гинули в безпрограшних на перший погляд ситуаціях.

Возз’єднання чи окупація, добро чи зло? Події «золотого вересня» довгий час перебували під грифом «таємно» поза увагою науковців та митців, були призабуті суспільством. Багатокультурна довоєнна Галичина стала жертвою агресії двох найбільших тиранів ХХ століття Гітлера і Сталіна. Будучи зруйнованим, більше ніколи не відновиться довоєнний уклад життя, культури, етнічні особливості цього краю. Фільм створено на основі свідчень очевидців цих подій – представників українського, польського та єврейського народів, які до 40-х років ХХ століття становили основний етнічний склад Галичини. У фільмі використано кінохроніку та коментарі провідних науковців-істориків.

Фільм про Володимира Мармуса який у розпал брежнєвського застою створив підпільну організацію. 22 січня 1972 року Чортківське КДБ мало серйозні неприємності. Над радянськими установами хлопці розвішали жовто-блакитні полотнища, а на стіни понаклеювали листівки антирадянського змісту. Підривників радвлади швидко вирахували. Усіх їх поглинув ГУЛАГ. Володимир Мармус як організатор «бандугруповання» дістав найбільший строк. У таборах Мордовії він провів одинадцять років.

Шість тисяч років тому на землі, яку сьогодні називають Україною, стояли величезні поселення - міста. Люди, яких ми називаємо трипільцями, заклали підвалини цивілізації на нашій землі. Вони одними з перших почали тут вирощувати хліб і плавити метал, збудували тисячі селищ і десятки міст. Вони прагнули вічного життя, молячись і приносячи пожертви вищим силам, створили дивовижні магічні орнаменти, які зачаровують нас і сьогодні.

Найстаріша назва українського народу й його першої держави — Русь. Так звали ми себе довгі віки, так звали нас сусіди й чужинці. Назва Русь з центру посунулася по всіх окраїнах і міцно там защепилася, наприклад, у Галичині, на Закарпатті, де вперто тримається ще й сьогодні. Сусіди й чужинці, наприклад, греки, араби й інші вже з VIII-IX віків звуть полян або всю центральну Київську землю Руссю.

Розповідь про події, які відбувалися у Києві у кінці 1980х - початку 1990х.
Демонстрації, голодування студентів. ГКЧП, та інші події. Інтерв'ю з учасниками та документальні кадри.

Одним із символів боротьби українців за свободу є Холодний Яр. Хмельниччина, Коліївщина, “Чигиринська змова”, “Таємна дружина”, селянські повстання в добу Першої російської революції – все це передісторія Холодноярської організації початку ХХ століття. І творилася нова збройна сила на тих же землях, у тих же селах, містечках і містах, що й Коліївщина: в Медведівці, Мельниках, Буді, Жаботині, Білозір’ї, Смілі… Не дивно, що московські окупанти називали Холодноярську організацію “чєм-то вродє пєтлюровской “Запорожской Сєчи”.

Дисидент у перекладі з латини – „незгодний", і цикл фільмів режисерів Олександра Фролова та Віктора Шкуріна „Дисиденти" присвячений людям, які не погоджувались існувати, а не жити вільно, і відчайдушно боролись за свободу й незалежність.

Фільм про голодомор в 1933 році в Україні. Очевидці тих подій дають інтерв'ю. Використані кінодокументи, які розповідають про голод країні в 1921-1922 рр.

Автори фільму проводять інтерв’ю з відомими українцями: політиками, істориками, громадськими діячами, які розповідають про трагедію України, дають оцінку подіям 1932-1933 років та згадують видатного історика і дослідника голодомору Джеймса Мейса.