Вільне козацтво — українські добровільні озброєні формування, що виникли у процесі розвалу царської армії у навесні 1917 року з метою створення і захисту Української держави в умовах наростання революції, коли в містах і селах України загострилась проблема охорони громадського порядку.

Документальний фільм про військове мистецтво українських козаків. На тлі історичних подій розповідається про перипетії становлення українського війська часів Визвольної війни. Як і де здобувався військовий досвід, місце духовного виховання у системі військової підготовки козаків.

Інтернет ввірвався в наше життя десь в середині 90-х років, і вже за 10 років ми забули як жили без нього раніше. Жодна інша корпорація, ані Apple, ані eBuy, ані Cisco ніколи не знала такого швидкого росту як Google, який тоді просто вибухнув.

Павло Скоропадський - останній гетьман України. Прадідівські коріння його були з відомого козацького роду Скоропадських. Гетьманська Україна початку ХХ ст. постала на теренах Європи і світу як нове державне утворення. Інтенсивна зовнішньополітична діяльність, внутрішня політика (особливо у сфері культури) принесла вагомі результати.

Радянська пропаганда та історики стверджували бліцкриг - німецький план блискавичної війни був зірваний під Москвою. Однак німецькі генерали свідчили інше: їхні надії на блискавичну війну були поховані під Києвом...

Документальний фільм розповідає про важливі і драматичні події переломного періоду української історії - утворення уряду Центральної Ради та участь української делегації в переговорах у Бресті.

Короткий опис національно-визвольних змагань України під час Першої світової війни. Охоплює період Центральної Ради, Гетьманату і Директорії.

Фільм-спогад про видатного політика. У стрічці про В'ячеслава Максимовича розповідають його найближчі друзі, рідні. Творці фільму намагалися розкрити характер та особистість політика - людини, котра не брала хабарів, не накопичувала мільйонів, вийшла з народу. Його любили та поважали... У стрічці багато цікавої та маловідомої інформації про життя борця за незалежність України.

Фільм знімався у багатьох країнах світу, в пам’ятних “бандерівських” місцях, зокрема на Стрийщині, звідки походить родина Бандери. До створення картини було залучено українських істориків, зокрема Ярослава Грицака, Ярослава Сватка, Івана Патриляка, закордонних – Тимоті Снайдера, Тараса Гунчака (США), Гжегожа Мотику (Польща), Олександра Гогула (Росія-Німеччина). Використано праці, спогади Степана Бандери, кінофотоматеріали. Своїми міркуваннями про життя і діяльність Степана Бандери у фільмі поділились голова Проводу ОУН Андрій Гайдамаха, президент благодійного фонду “Літопис УПА” Микола Посівнич, син Головнокомандувача УПА Романа Шухевича Юрій Шухевич, рідна сестра провідника Оксана Бандера, його онук Степан Бандера.

Про ціну перемоги над нацизмом на території колишнього СРСР не люблять говорити і сьогодні. Поразки маскували ”масовим героїзмом”, ”самопожертвою” та ”патріотизмом” простих громадян, солдат та тих, хто мав нещастя залишитися на окупованій ворогом території. Впродовж мирного п’ятдесятиріччя, попри небажання багатьох, ціна перемоги постійно зростала. Першим її визначив Сталін – близько 7 мільйонів загиблих. Хрущов вказав іншу цифру - близько 20 мільйонів. Брежнєв – понад 20 мільйонів. Горбачов назвав число 27-28 мільйонів. Така собі „бухгалтерія війни”, коли мільйони людських душ недбало пересувають на кістяках рахівниці історії. То в один, то в інший бік...