Найстаріша назва українського народу й його першої держави — Русь. Так звали ми себе довгі віки, так звали нас сусіди й чужинці. Назва Русь з центру посунулася по всіх окраїнах і міцно там защепилася, наприклад, у Галичині, на Закарпатті, де вперто тримається ще й сьогодні. Сусіди й чужинці, наприклад, греки, араби й інші вже з VIII-IX віків звуть полян або всю центральну Київську землю Руссю.

Розповідь про події, які відбувалися у Києві у кінці 1980х - початку 1990х.
Демонстрації, голодування студентів. ГКЧП, та інші події. Інтерв'ю з учасниками та документальні кадри.

Фільм - поетична подорож по визначних місцях століці України - древнього, та вічно молодого Києва, розповідь про його історичні, культурні, архітектурні пам'ятки, традиції, про видатних людей міста, побут киян, їхню гостинність. Тим, хто ще не побував у Києві, картина дає змогу досхочу милуватися його краєвидами, долучитися до неповнторного, особливого задоволення, яке дарує всім це оповите легендами місто.

Все наше життя устелене стежками, шляхами, дорогами. Вони є пішоходні, автомобільні, залізничні, повітряні, водні... І скільки нам доводиться їх подолати. Щоправда, у кожного в житті своя дорога - довга, чи коротка, важка, чи легка, правдива, чи оманлива. Але ми її обираємо самі. Вони бувають різними. та є дороги, яких нам в житті не оминути: дорога додому, дорога до храму, дорога до вічності...

У стрічці розповідається про шлях українців до демократії. Фільм почали знімати в перший день революції, але він містить усі резонансні події президентських перегонів, починаючи з того моменту, коли Ющенко на Співочому полі в Києві проголосив про свій намір іти в президенти. І понеслося...

Львів, як на мене, належить до числа тих міст, які, побувавши там один раз, не забудеш ніколи – і полюбиш вже назавжди. Полюбиш ці подвір’я, бруківку, ввічливі донедавна трамваї Руської вулиці... І я згоден з Юрієм Гнатковським. Рано-рано вранці, у цій прозорій терпкуватій тиші, у перших звуках світанкових, у ледь вологому і свіжому після ночі повітрі – Львів невимовно прекрасний. Його камені дихають настільки виразно і глибоко, що віриш: варто лише зняти взуття та пройтися цими вулицями босоніж – і місто само розповість щось таке... власне, коли віриш – робиш, і саме так воно і трапляється. Якоїсь миті відчуваєш, що історія не мертва, вона вся одразу, і колишня, і теперішня, відбувається прямо тут і зараз. І то для мене – а я ж не звідтам...

Це фільм про події 2004 року, не лише про помаранчеву революцію. Він починається новорічною ніччю й закінчується нею. Герої – дійові особи тих подій. Єдине, що ми свідомо не брали інтерв’ю в чинних високопосадових політиків, тому у фільмі немає інтерв’ю Віктора Ющенка, Віктора Януковича і Юлії Тимошенко.

Львів... Сиве місто, оповите легендами... На його бруківці, на стінах старих будинків сама історія викарбувала свої письмена - кожна цеглина, кожна статуя розповідають нам якийсь епізод з його минулого. Маленький Париж - так називають Львів європейці з давніх давен - він манить туристів з усіх куточків світу. І його неповторна атмосфера, його аура зачаровують, назавжди лишаючи в серцях і душах пам'ять про місто Лева.

Четирьохсерійний фільм, Єжи Гофман закінчив і представив в Україні 2008 року. Фільм присвячений народженню, розвитку та становлення української нації від найдавніших часів до цього часу. В основу фільму покладені матеріали, які Єжи Гофман збирав особисто.